ДЮСШ чи спортивні клуби?

Багато так званих спортивних реформаторів останнім часом ведуть дискусії стосовно доцільності збереження спортивних шкіл (ДЮСШ), їхньої моральної застарілості з одного боку та відсутності реальної альтернативи з іншого. Пропонуючи замінити систему ДЮСШ так званою клубною...

   Багато так званих спортивних реформаторів останнім часом ведуть дискусії стосовно доцільності збереження спортивних шкіл (ДЮСШ), їхньої моральної застарілості з одного боку та відсутності реальної альтернативи з іншого. Пропонуючи замінити систему ДЮСШ так званою клубною, тобто системою спортивних клубів, які юридично є громадськими організаціями. А отже являються приватними структурами на відміну від державних ДЮСШ і, що саме цей факт здійснить позитивний вплив на розвиток спортивної галузі. Але, чи вирішення цієї проблеми є настільки однозначним та очевидним, як це нам намагаються подати – питання досить риторичне.

   З одного боку система ДЮСШ дійсно накопичила в собі чимало різних проблем. Серед них – відсутність матеріально технічної бази, яка в багатьох випадках не те, що в поганому стані, а практично відсутня. Але за умов відсутності якісних спортивних споруд, як таких, де по вашому будуть проводити свої тренування тренери приватних клубів? Правильно, все в тих же занедбаних залах ДЮСШ та в шкільних спортзалах, які дуже часто навіть не мають душової.

   Питання друге, чи зросте якість викладання в приватних клубах в порівнянні з ДЮСШ?

   На мою думку все залежить від рівня майстерності та ентузіазму тренерського складу, а не від форми власності. Звичайно, що кваліфікований спеціаліст хоче отримувати гідну зарплату, і цю зарплату теоретично він може отримувати як і в ДЮСШ так і в спортивному клубі, все залежить від керівництва останніх. Інше питання, що багато хто з тренерів, які отримують зарплати в ДЮСШ, разом з тим, збирають кошти за тренування, як в приватному клубі, оскільки паралельно створюють та розвивають, за державний кошт, свій клуб, залишаючись по факту тренером ДЮСШ та використовуючи матеріальну базу спортивної школи. При цьому часто критикуючи саме ДЮСШ та закликаючи розформувати їх, як структуру, яка лише заважає, їм«пачками» виховувати олімпійських чемпіонів. Напевно вони думають, що на їхній приватний клуб держава виділятиме більше коштів, бо іншої причини в такій поведінці я не бачу.

    Особисто я, лише за те, щоб  кваліфіковані тренери отримували більше коштів, і залишались працювати в нашій державі, але проти необдуманих реформ, які можуть нашкодити галузі, яка і так переживає далеко не найкращі часи. І, якщо клуби, реально стануть успішнішими за ДЮСШ, то нехай так і буде. Але хочеться уникнути плачевних наслідків, які дозволять чиновникам, розігруючи театральні вистави з допомогою своїх «ручних» профільних комісій, розподіляти кошти приватним клубам досить дивним чином. В результаті таких «розподілів», найбільше коштів отримають ті організації, де за дивним збігом обставин, кінцевими бенефіціарами будуть вище згадані чиновники або члені їх сімей чи близькі друзі. Така практика і зараз має місце, але в дещо меншому масштабі, бо не всі бюджетні кошти розподіляються між клубами.

   Не можу стверджувати однозначно, що краще ДЮСШ чи клуби, все знову ж таки залежить від конкретного випадку. Знаю лише одне, що без ретельного аналізу та створення реальної та адекватної системи оцінювання та підтримки діяльності спортивних організацій, та без реального, а не «паперового» контролю за витратою бюджетних коштів, ситуація докорінно не зміниться. І як би ми не називали організації, які готують спортсменів, ДЮСШ, клуб чи ще якось, ситуація залишатиметься невтішною.


Кучеренко Олексій,

майстер спорту України з боротьби самбо.

ДЮСШ Спортивні клуби Спорт Львів Олексій Кучеренко