Путін отримав «чорну мітку»: Китай послав чіткий сигнал кривавому тирану, який він зрозумів

Вже більше ніж сто днів Україна відчайдушно стримує натиск країни-агресора. За це час ми пережили звірства Бучі та інших населених пунктів Київщини, ракетний удар по Одещині, який забрав життя п’ятимісячної дитини, бачили кадри зруйнованих шкіл, лікарень та пологових будинків. Попри мужній супротив наших воїнів рашисти все ще намагаються тиснути на Харків та переходять до позиційної оборони на Херсонському напрямку.

Кожного дня мільйони українців моляться за мир, просячи у Бога, щоб цей жах нарешті скінчився, але війна продовжується, забираючи тисячі людських життів. Кожного дня Україна прощається з мужніми воїнами, які не задумуючись віддали за свою країну найцінніше – власне життя. Проте головний виродок все ще залишається жити, незважаючи на те, що його проклинають мільйони людей по всьому світу.

Дехто вважає, що кінець кривавої імперії вже близько, і разом із нею кінець нікчемного життя «бункерного Голлума"

З початку повномасштабного вторгнення РФ до України позиція Китаю була дещо незрозумілою. З одного боку, китайський лідер Сі Цзіньпін запевняв світову спільноту в тому, що його країна ніяким чином не буде допомагати Росії у війні проти України. З іншого, Китай дав чітко зрозуміти світові, що не дасть Європі "з'їсти" Росію після її поразки у війні.

До недавніх пір в число союзників росіі входив також Казахстан. Проте після безапеляційної заяви президента Казахстану Токаєва стосовно невизнання квазіреспублік ДНР/ЛНР, розстановка сил кардинально змінилася. Токаєв заявив про те, що його країна не визнає жодних державних утворень на території Донецької та Луганської областей. Зважаючи на те, що ці слова були сказані прямо в присутності Путіна, вони виглядають як виклик.

В політичних колах Токаєв відомий, як досвідчений та впливовий політик. Протягом декількох років він працював заступником генерального секретаря ООН, та керував офісом ООН в Женеві. Крім того, Токаєв довгий час працював у Посольстві Китаю. Він вільно розмовляє казахською, російською, англійською, французькою, і найголовніше китайською мовами. Йому не раз доводилося розмовляти з китайськими лідерами без перекладачів. Ця обставина в Китаї дуже цінується. Тим паче, що Казахстан та Китай пов’язують міцні довірливі стосунки.

За думкою експертів, приїзд Токаєва до Санкт-Петербургу не був випадковим. Фактично, президент Казахстану передав путлеру так звану «чорну мітку» від Сі Цзіньпіна. Токаєв не просто не захотів підсластити гірку пілюлю, а й підлив масла у вогонь. Будучи дипломатом екстра-класу, йому вдалося обійти підступні запитання та чітко висловити свою позицію стосовно існуючої геополітичної ситуації. Маючи за плечима могутню підтримку у вигляді Китаю, перераховуючи сепаративні утворення, Токаєв зовсім невипадково першим назвав Тайвань. Звичайно, питання Тайваню кардинальним чином відрізняється від Південної Осетії, Абхазії, ЛНР чи ДНР, але меседж був дуже промовистим. Усім присутнім одразу стало зрозуміло, що Токаєв має на увазі. Причому месседж був скоріше не Путіну, а Байдену, і виглядав так: «Дивись, Байден. Я не втручаюсь в справи Росії, врахуй це, коли ми разом будемо вирішувати проблему на Тайвані».

До речі, слід зауважити, що роль Сліпого Пью Токаєв виконав не без задоволення. Більше того, його «чорна мітка» виглядала дуже влучно і лаконічно. Після сказаного ним у залі запанувала тиша. Всіх вразила та прямота, з якою Токаєв артикулював свої тезиси. Його країна ні в якому разі не визнає суверенітет ДНР /ЛНР, і не вступить в конфронтацію із Заходом. Сказане Токаєвим стало для Путіна повною несподіванкою. По суті, він виступав не стільки від себе, скільки від Китаю, і саме цьому «бункерний голлум" не став коментувати його слова.

Зі сторони президента Казахстану це була справжня авантюра, яка наочно продемонструвала розстановку сил не лише на континенті, а й поза його межами. З огляду на це стає зрозумілим, що ніякого наступу на «загниваючий Захід» не буде. У Путіна просто не буде для цього необхідних ресурсів. З кожним днем кількість його союзників стрімко зменшується, а ресурси самої Рашки закінчуються. Зовсім скоро кривавий тиран почне привселюдно виявляти зрадників, яких буде звинувачено у провалі так званої «спецоперації». Чистки вже давно почалися, але для більшого ефекту вони повинні стати публічними, і тоді народ повірить, що якби не вони, славна Росія перемогла б нацистів, знищила б біолабораторії, а разом із ними мільйони українців. Але на щастя рашистам про таке доводиться тільки мріяти. Ворог неодмінно буде знищений. Правда на нашій стороні. 

Слава Україні!