Ярослав Гадзало: ТОП-5 трендів, які в майбутньому матимуть вплив на український АПК

В нашій країні до нових технологій особливе відношення.

Світовий агробізнес стрімко змінюється. Нові технічні розробки й оновлення технологій змушують аграріїв розвиватися і все більше конкурувати один з одним.

Дані тенденції все сильніше відчуваються і в Україні. І хоча зараз не всі компанії наслідують досвід закордонних колег, в найближчі роки можна прогнозувати поширення в нашому агросекторі ряду нових трендів.

Перш за все тут слід врахувати все більшу орієнтацію на технологічність, — відзначає президент НААН України Ярослав Гадзало. В усьому світі фермери, щоб стати конкурентними й незалежними все частіше намагаються використовувати нові наукові розробки. Широко використовуються дані ґрунтових карт, датчиків зелені, аерофотографії, ГІС-технології, дані зондування Землі тощо. Не говорячи вже про те, що застосування метеорологічних даних вже давно стало невід’ємною частиною «розумних ферм». Володіння новими технологіями стає невід’ємною перевагою в конкурентному середовищі.

В нашій країні до нових технологій особливе відношення. Якщо взяти великі агрохолдинги, то ними вже давно практикується їх використання. Але тут більше мова йде лише про часткове застосування позитивного досвіду закордонних конкурентів. Якщо ж брати картинку в цілому, то тут менш ніж десять відсотків господарств готові до їх активного впровадження. Нові технології активно залучаються великими аграрними компаніями, де створюються відповідні ресурсні умови, формуються сприятливі фінансові, кадрові і організаційні можливості. Проте для невеликих фермерських господарств вони все ще залишаються недоступними.

Одним із важливих кроків тут може стати створення на базі Інституту агроекології й природокористування міжвідомчого науково-аналітичного центру НААН «Агрокосмос». Такий центр надавав би більше аналітичних матеріалів, прогнозів і рекомендацій для вільного доступу та ефективного використання природних ресурсів і підтримання конкурентоздатності аграрного виробництва, — зазначив Ярослав Гадзало.

Ще один з трендів, який варто враховувати – це розвиток біотехнологій. Мова йде про використання в сільському господарстві розробок генної інженерії. Генна інженерія необхідна для продукування сортів, наприклад, стійких до посухи або морозів. Це робота з генами в одному виді рослин. Наприклад, озима пшениця чи інші продукти. На відміну від ГМО, де використовується привнесення генів зовсім інших рослин. Замість генномодифікованих культур впроваджуються й альтернативні методи. Все це доступно в дослідницьких центрах Національної академії аграрних наук і аграрна наука готова для розвитку такої співпраці із підприємствами. 

Наступний тренд – це вузька спеціалізація. Якщо провести паралелі зі світовим розвитком, то агробізнес стає все більш спеціалізованим. Наприклад, якщо 
на початку вісімдесятих років більше третини всіх американських ферм займались вирощування кукурудзи, то зараз її вирощує лише близько двадцяти відсотків господарств. Фермери все частіше диверсифікуються відносно роду діяльності. Одні компанії все більше орієнтуються на вирощування органічних культур без ГМО, інші – на виробництві високо олеїнових соєвих бобів, кукурудзи з високим вмістом крохмалю. Значний напрямок отримує спеціалізований розвиток в тваринництві та інших сферах агропромислової діяльності. 

Даний тренд вже зараз можна спостерігати в нашій країні. Аграрії все більше підходять до розуміння, що нішові напрямки, в тому числі вирощування ріпаку, сої, лікарських рослин амаранту та інших культур на сьогодні є більш ефективними. Наприклад, сою, або ріпак сьогодні вирощують в кожному другому господарстві. Також йде пошук і нових напрямків, розвивається вирощування гороху, льону, коноплі інших культур.

Зміни в державній економічній і аграрній політиці

Українські фермери мають бути готовими до макроекономічних змін. Аналітики радять уважно слідкувати за тим, як розвиваються найбільші світові економіки. Зараз українські фермери все ще отримують підтримки з державного бюджету у вигляді різного роду дотацій, які виділяються пропорційно до обсягів продукції, що виробляється. Проте подібна практика не може тривати вічно і рано чи пізно слід очікувати момент, коли агробізнесу доведеться повністю покладатися на власні сили. Виграють тут ті, хто буде більше готовий до подібного переходу. Тим паче вже зараз дотації отримують не всі галузі і не всі виробники.
 

Омолодження фермерства і фокус на невеликі ферми

Уже зараз можна спостерігати «омолодження» підприємців, які займаються сільським господарством. Сприяє цьому і євроінтеграція, вступ України в асоціацію з ЄС та все більший вихід на європейські та світові ринки. В аграрний сектор все більше приходять молоді фермери середній вік яких від 30 до 35 років. І це можна назвати позитивною тенденцією, адже вони досить часто привносять нові ідеї, все частіше використовують нові технології, роблячи агробізнес більш конкурентоспроможним і успішним, — зазначає Ярослав Гадзало.

Водночас аналітики прогнозують поступовий відхід у світі від політики великих агрохолдингів. В Україні на сьогодні такий принцип поки що не працює. Великі агрохолдинги продовжують нарощувати свою земельну базу, в той час як фермерські господарства зберігають свої розміри. Але враховуючи те, що серед вимог МВФ є відміна земельного мораторію та удосконалення земельних відносин, в майбутньому ситуація може змінитися, активуючи розвиток невеликих фермерських господарств, формування системи сільськогосподарських кооперацій.

Наша країна з кожним роком стає все більш активним гравцем на світовому ринку сільськогосподарської продукції. Зараз український агросектор активно розвивається і має всі шанси стати одним з головних локомотивів державної економіки. А врахування цих, та ряду інших світових трендів в майбутньому може допомогти йому вийти на нові рівні, — зазначив Ярослав Гадзало. 

Ярослав Гадзало